“РозCORONовані закупівлі”: скільки коштувало лікування ковід-пацієнтів на Вінниччині, Тернопільщині та Хмельниччині

2020-08-27

ФОТО: UA.INTERFAX.COM.UA

З квітня пандемія фактично паралізувала всю Україну. І поки українці призвичаювались до нових соціальних правил, уряд мусив швидко адаптуватись до непередбачуваних викликів. Боротись з COVID-19 в країні, де медична реформа лише впроваджується, виявилось не так просто. Коронавірус, як лакмусовий папірець, виявив усі прогалини старої системи і недалекоглядність багатьох керманичів вже з нової влади.

Нині кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19 щодня понад тисячу і це значно більше, ніж на початку суворого карантину. Спалахи коронавірсу фіксуюють періодично у всіх областях без винятку. Тож саме сьогодні і стане зрозуміло, наскільки правильними були кроки представників виконавчої влади ще чотири місяці тому.

Лікбез: пандемія і медреформа

У 2017 році розпочалась медична реформа. Тоді в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її команда впроваджували зміни на первинній ланці. У 2020 році мало стартувати продовження реформи вже для так званої другої ланки. Відповідно був створений і новий виконавчий орган, який і розпоряджається коштами на медицину – Національна служба здоров’я України.

Розподіл коштів відбувається у відповідності до спеціального порядку з урахуванням коефіцієнтів. Були пораховані пологи, лікування при гострому інфаркті та інсульті, операційні втручання. Наприкінці квітня у переліку медичних гарантій, за які держава виплачує лікарням кошти відповідно до звітів, з’явилась і медична допомога пацієнтам з COVID-19. Формула, за якою рахують вартість цього лікування має 10 змінних і включає у себе не лише кількість хворих, а й відповідно наявність обладнання, медперсоналу тощо. Завдяки цьому медичні заклади не зрівняли під одну гребінку, а отже середня вартість лікування пацієнта, у якого виявили коронавірус, буде відрізнятись у різних медустановах. Це дуже добре видно на прикладі порівняльного аналізу, який зробили активісти у рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі. Так серед трьох областей лікування одного стаціонарного хворого коштувало від 63 до 72 тисяч гривень.

100 мільйонів для вінницьких медустанов

У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня на ці потреби НСЗУ перерахувала на їхні рахунки понад 100 млн грн.

27 березня 2020 року розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 були створені мобільні медичні бригади. До складу такої бригади увійшли водій та медпрацівники. Створили їх для того, аби зменшити мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів. Таким чином чи лікарі екстренної допомоги чи сімейний лікар викликали мобільну бригаду, аби ті відібрали зразки для проведення досліджень к лабораторії.

На Вінниччині з 15 березня по 28 липня НСЗУ компенсувало 6 мільйонів гривень за виїзди мобільних медичних бригад.

Скріншот з відповіді НСЗУ

Так, лише стаціонарне лікування у загальному коштувало 73,3 мільйонів гривень. А ось за квітень окремим закладам за стаціонарну допомогу перерархували понад 2,9 млн грн.

За екстрену меддопомогу за неповних чотири місяці на Вінниччині НСЗУ виплатило більше 17 мільйонів гривень.

Від початку карантину у Вінницькій області до 27 липня зафіксовано 2589 хворих. Однак, не всі, хто отримав підтвердження діагнозу COVID-19 потребували лікування у медзакладах, а могли перебувати на амбулаторному лікуванні. Тож за інформацією Департаменту здоров’я Вінницької ОДА, пацієнтів на стаціонарному лікування в області з 1 квітня по 1 серпня було 1058. Тож приблизна середня вартість такого лікування на одну людину склала понад 72 тисячі гривень.

Скріншот відповіді Вінницької ОДА

Секрети Тернопільщини

На Тернопільщині ковід-договори з НСЗУ уклали 63 медичні установи. З 15 березня по 3 серпня ці заклади отримали понад 141 мільйон гривень на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою.

Лише на 22,2 мільйони гривень НСЗУ профінансувало екстрену медичну допомогу пацієнтам з новою хворобою.

Стаціонарне лікування пацієнтів з Тернопільської області у 111,3 млн грн. І ще 2,3 мільйони витратили на лікування ковід-пацієнтів в окремих закладах у квітні. Мобільні медбригади надали допомоги на 5 млн грн.

Скріншот відповіді НСЗУ

Від початку карантину на Тернопільщині по 3 серпня в області виявлено 3113 хворих. Щоправда, скільки з них хворіли амбулаторно, а скільки пацієнтів отримували стаціонарну медичну допомогу – невідомо. Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА не володіє цією інформацією. Принаймні у відповіді на наш запит, порадило нам звертатись окремо до кожної медустанови області.

Скріншот відповіді Тернопільської ОДА

35 мільйонів на трішки більше як тисячу хворих на Хмельниччині

На Хмельниччині так звані договори «COVID-19» уклали 50 медичних установ, тобто серед трьох областей – це найменша кількість закладів. З них з 1 квітня по 24 липня 2020 року 41 медзаклад отримав трохи більше 35 мільйонів гривень. Найбільше з цієї суми, а саме майже 21 мільйон гривень, НСЗУ компенсувало лікарням, які стаціонарно лікували пацієнтів з гострою респіраторної хворобою СOVID-19. Ці кошти розподілили між трьома лікарнями КП “Хмельницька інфекційна лікарня”, КНП “Дунаєвецький центральна районна лікарня”, КП Славутська центральна районна лікарня. За три місяці Хмельницька інфекційна лікарня отримала майже 12 мільйонів гривень. Тоді як у Дунаєвецькій ЦРЛ мали перерахувати лише у квітні та червні трохи більше 4 мільйонів гривень. Лікарня у Славуті теж отримала виплати лише за два місяці – квітень і травень у розмірі – 4,7 мільйонів. Нагадаємо, що наразі на Хмельниччини статус опорних лікарень для лікування хворих із коронавірусною інфекцією мають лише згадані вище лікарні.

Скріншот із відповіді НСЗУ

Ще майже 10 мільйонів з першого квітня виплатили за екстрену медичну допомогу пацієнтам із встановленим діагнозом або підозрою на COVID-19.

Трохи більше 3 мільйонів гривень коштувала допомога медичних мобільних груп. Її надавали в усіх районах, а кошти перераховували відповідним центральним районним лікарням та амбулаторіям (ПМСД). Суми варіювались від 12 735, 51 грн до 101 884,10 гривень. Зокрема, найбільше отримала КНП Чемеровецька центральна районна лікарня. У червні цього року понад сто тисяч гривень отримало КНР «Дунаєвецький центр ПМСД Дунаєвецької міськради».

Ще 1,3 мільйона гривень отримали у квітні Хмельницька, Чемеровецька, Шепетівська центральні районні лікарні, а також лікарня в місті Нетішин.

На Хмельниччині з 1 квітня по 24 липня 2020 року зафіксовано 1 029 пацієнтів із COVID-19. З них амбулаторно лікувались 699 осіб, а стаціонарну медичну допомогу отримували 330 осіб. Тож в середньому лікування одного пацієнта стаціонару коштувало майже 63 150 гривень.

Скріншот відповіді Хмельницької ОДА

Хоча реформа другої ланки медгалузі і проходила в умовах пандемії, однак, саме на ній досить легко простежити принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Порівняльний аналіз трьох областей продемонстрував індивідуальний підхід до медустанов.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.